Відкрийтесь, небеса,

Зійдіть на землю!

Усі українські села, присілки, хутори,

Повстаньте всі, кому сказали: вмри!

Засяйте над планетою, – невинні душі!

Зійдіть на води й суші,

Збудуйте пам’яті невигасний собор!

  Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.